Команда

Костянтин Гудаускас

Співзасновник фонду. Народився 20 травня 1983 року в селищі Григор'євка Актюбінської області, Казахстан. Батько – підприємець, мати – педіатр. Закінчив Уральський державний університет за спеціальністю журналістика. Кар'єра тривала недовго. В диктаторській країні розчарувався в професії. «Думав, що писатиму правду, але такої можливості не було…» Був правозахисником в Алмати. Потрапив під політичне переслідування. Три роки тому (в 2019-му) переїхав до України. Мав бізнес – займався продюсерською діяльністю. Із 24 лютого вивозив людей з окупованих росіянами населених пунктів Київщини. Врятував 203 особи. Із командою волонтерів, яку сам і створив, доправляв гуманітарні вантажі в селища. Був контужений і поранений під час гуманітарної місії. Любить подорожувати і слухати українські пісні. Війну зустрів у Бучі, в результаті влучання снаряду, втратив житло і автомобіль. Тимчасово мешкає в Києві.

Світлана Поклад

Співзасновник фонду. Народилася 2 жовтня 1960 року в місті Чернівці. Громадянка України. Освіта вища, закінчила національний університет ім.Т.Г.Шевченка, за фахом філолог. Більше чверті сторіччя активно займалася справами свого чоловіка, композитора Ігоря Поклада. В її особистому творчому доробку написання книги спогадів чоловіка «По той бік роялю». Майже десять років вела і веде в соціальних мережах активну громадську роботу. Наразі вона є однією з адміністраторів великої міжнародної групи, яка об'єднала пацієнтів з онкодіагнозом. В той же час займається активною роботу у справах зоозахисту. На початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну опинилася разом з сім'єю в окупованому містечку Ворзель, звідки їх врятував громадянин Казахстану Костянтин Гудаускас. Ця зустріч поклала початок великому волонтерському руху. За півроку команда волонтерів зробила багато, а на початку своєї діяльності просто рятувала жителів селища, доставляючи в умовах окупації гуманітарні грузи та евакуюючи мешканців Ворзеля на підконтрольну українську територію. Цей фонд створено на основі здобутого досвіду задля ще більш активної співпраці в сфері відбудови зруйнованого в ході бойових дій житла та заради відродження української культури.

Олена Гребенюк

Виконавчий директор фонду. Напрямок – культура. Народилась 31 липня 1975 року в місті Баку. В 1989 г переїхала в Київ Освіта вища. Закінчила Національну музичну академію ім.П.І.Чайковського. • Володарка ліричного сопрано • Солістка Київського муніципального театру опери та балету для дітей та юнацтва с 1999р. • Лауреат ІІІ премії Міжнародного Конкурсу ім.Дворжака (Чехія) • Виконує музичні твори 12 мовами • З кліпом "Сила Долі" здобула «Гран- прі» Міжнародного конкурсу відеокліпів “Euro Video Grand Prix - 2006” (Албанія) • Громадський діяч. Нагороджена Почесними грамотами та відзнаками. Володарка титулу «Благодійник року» в номінації - фізична особа (за 2015 рік),Міжнародного конкурсу "Благодійник року". •З перших днів війни стала на допомогу лікарям, має статус медичного волонтера, Співає багато волонтерських концертів для мирного населення та ЗСУ та займається адресною гуманітарною допомогою.

Гайде Різаєва

Керівник волонтерського центру БО "МГФ"БУЧА ХЕЛП". Відома українська волонтерка, уродженка Криму, де до війни з Росією працювала в суді, отримала звання «Заслуженого юриста Автономної Республіки Крим», але у 2014 році виїхала з окупованого півострова. Після Євромайдану активістка почала займатися розселенням внутрішньо переміщених осіб та гуманітарними місіями у зоні бойових дій. 22 липня 2014 року на одному з блокпостів "ЛНР" її затримали та захопили в полон. Через три місяці Різаєву обміняли. 2015 року Різаєва потрапила в полон ще на 4 місяці. 10 липня 2015 року її та 10 бійців обміняли в районі міста Щастя. Нині продовжує вести активну волонтерську діяльність.

Наталія Ходос

Життя – цікава річ. Отримавши дві вищі освіти: технічну – НТУУ КПІ, і економічну – Київський державний університет підготовки кадрів, працюючи в банківській сфері, бухгалтерії апеляційного суду, я весь час захоплювалася мандрівками, а у вільний час писала вірші… Життя – цікава річ, тому, закінчивши курси екскурсоводів у Майстерні «Інтересного Києва», я дозволила собі піти з «правильної» роботи і зайнятися справою, яка мене надихає на нові звершення. До повномаштабної війни в Україні я проводила екскурсії телецентром. Я частинка команди *Суспільного мовлення *...Росія вкрала в мене улюблену справу. Вдячна Богу за те, що з березня змогла допомагати людям у Ворзелі, ставши часткою команди супер волонтерів.

Анна Шинкаренко

37 років. Киянка, переїхала у 2017 році жити у Ворзель і полюбила його всім серцем. 9 березня евакуювалась з-під окупації і зараз повернулась по мірі сил відроджувати рідне містечко. За освітою кібернетик. В даний момент мама двох чудових діток і фрілансер, в тому числі на волонтерських проєктах.

Дарина Мазур

До війни жила у Києві, була студенткою Київського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю прикладна математика. Займалася програмуванням, викладала математику для дітей. Під час війни евакуювалася до Львова з друзями, де відкрили кав‘ярню КІІТ.

Іван Демченко

До війни жив у Бородянці і був студентом Києво-Могилянської Академії. Вчився на політолога. Під час війни разом з друзями започаткував бізнес — кав‘ярню-пекарню у Львові.

Руслан Матушевський

21 рік Студент першого курсу. З початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну вирішив допомагати людям та нашим військовим. Хочу у фонді зробити все,щоб люди які потребують допомоги вчасно та якісно отримали її.

Сергій Стоян

До війни жив в Ірпені і був вчителем математики, а також вів два кулінарні YouTube-канали і мав свій Інтернет-магазинчик фірмових продуктів і приладдя для кухні. Під час війни евакуювався разом з двома друзями до Львова, де ми разом відкрили кав‘ярню, названу на честь мого зниклого під час війни кота — KIIT.

Артем Гончаренко

Будівельний сектор Президент International Technology Transfer Association (ITTA)

Олексій Гончаров

Будівельний сектор